Ківерцівщина

Символіка району

1. Зміст символіки.

   1.1. Символікою Ківерцівського району є Прапор Ківерцівського району та Герб Ківерцівського району. 

   1.2.Головним елементом Прапора та Герба Ківерцівського району є зубр, волинська популяція якого водиться лише на території району. Зубр символізує процвітання, родючість, силу і здоров'я, історичне та сучасне життя району. 

   1.3. Блакитне обрамлення на Прапорі та Гербі Ківерцівського району є частиною кольору Державного Прапора України, символізує мир, волю. Зелений колір на символіці району відображає багату природу нашого краю.

2. Опис символіки.

   2.1. Прапор Ківерцівського району. 

Прапор Ківерцівського району являє собою прямокутне зелене полотнище у співвідношенні ширини прапора до його довжини 2 : 3, що обрамлене з нижнього і верхнього країв блакитною смугою розмір якої 1/5 від ширини полотнища У центрі Прапора - зображення зубра золотого кольору. (Абзац 2 підпункту 2.1 пункту2 із змінами, внесеними згідно рішення районної ради від 25.05.2001 року № 15/18 «Про внесення змін до Положення про зміст, опис та порядок використання символіки району»). 

   Древко Прапора району дерев'яне. Верхівка древка має форму видовженої на конус кулі. 

   Лицьова і зворотна сторони Прапора району ідентичні. 
   Прапор Ківерцівського району має оригінал і дублікати, розміри яких відповідають меті їх використання. 

   2.2. Герб Ківерцівського району. 
   Герб Ківерцівського району має форму щита із закругленою нижньою частиною у розмірному співвідношенні ширини до висоти 7:8. Головним елементом Герба району є зображення зубра золотого кольору. (Абзацу 2 підпункту 2.2. пункту 2 із змінами, внесеними згідно з рішенням районної ради від 25.05.2001 року №15/18 „Про внесення змін до Положення про зміст, опис та порядок використання символіки району"). Щит обрамлений блакитною смугою. Облямівка становить 1/10 від ширини щита.

  З. Порядок використання символіки Ківерцівського району.

   3.1. Дублікат Прапора Ківерцівського району вивішується при вході в приміщення районної ради, а також встановлюється (піднімається, зображується) в інших визначених районною радою місцях. 

   Прапор Ківерцівського району встановлюється у залі пленарних засідань під час їх проведення, а також під час офіційних заходів та урочистостей поруч з Державним Прапором України. Після закінчення пленарного засідання Прапор Ківерцівського району разом з Державним Прапором України зберігається в кабінеті голови Ківерцівської районної ради. 
   На знак всенародного трауру до Прапора Ківерцівського району та його дублікатів кріпиться чорна стрічка.

   3.2. Герб Ківерцівського району. 
   Герб Ківерцівського району розміщується у залі пленарних засідань районної ради поруч з Малим Державним Гербом України, а також встановлюється, зображується в інших спеціально визначених місцях.

   3.3. Зображення символіки Ківерцівського району використовується виключно за згодою Ківерцівської районної ради. 

   3.4 Контроль за додержанням порядку використання символіки Ківерцівського району, встановленого цим Положенням, здійснюється головою Ківерцівської районної ради.

Історична довідка

   У південно-східній частині Волинської області серед лісів розміщена земля з неповторною красою, культурою, талановитими людьми, яка називається Ківерцівщина. Наш край може багато цікавого розповісти, навіяти радість, воскресити в пам'яті давні перекази, бувальщини і легенди, тому що має особливу історію.
   Ківерцівський район був утворений  27 січня 1940 року, а в сучасних межах – 8 грудня 1966 року. Районний центр - місто Ківерці. Площа краю становить 1,4 тисячі квадратних кілометрів, що займає 7 відсотків всієї території Волині. Населення — 63,5 тисячі чоловік (станом на 01.11. 2011 року), і складає 6,3 відсотки жителів  області.
   У районі 75 населених пунктів: місто Ківерці, два селища -  Олика і Цумань та 73 села.
   Судячи зі слідів доісторичних поселень, пам'яток Палеоліту та Неоліту, згадок в Іпатіївському літописі, можна зробити висновок про давнє походження  краю.
   Архівні дані стверджують, що до ХІІ століття Ківерцівщина перебувала в складі Київської Русі, а після її роздроблення перейшла до Володимир-Волинського, потім — Волинсько-Галицького князівств. Як і вся держава, край потерпав від зазіхань завойовників, які впродовж століть спустошували та руйнували села та міста. Спочатку монголо-татари, потім литовські феодали та польська шляхта. Все це знайшло своє відображення в різних аспектах життя цієї частинки Волинської землі.  
   Так, в Олиці, яка в 16 сторіччі стала власністю найбагатших вельмож Речі Посполитої князів Радзивилів, зберігся до сьогоднішнього часу їх замок та найдавніша кам'яна пам'ятка католицизму на Волині — храм Петра і Павла.
   Наприкінці січня 1940 року на території Волинської області було створено 30 районів. У межі Ківерцівського району входили тодішні Олицький, Піддубцівський та Цуманський райони.
   Велика Вітчизняна війна стрімко вломилась на нашу землю. В перші дні липня  окупанти увірвалися на територію району. Фашисти знищували села, хутори, колонії. 4 листопада 1942 року було спалено село Клубочин та розстріляно 137 його жителів. 1 лютого 1944 року Ківерцівщина була визволена від німецько-фашистських загарбників.
   У найкоротші терміни було відбудовано промисловий потенціал району, відновлено сільське господарство, набули розвитку освіта,  медицина, культура. Відомими стали далеко за межами району такі промислові підприємства як Ківерцівський і Цуманський деревообробні комбінати,  Кульчинський силікатний завод, Олицький цегельний завод, Ківерцівський завод “Спецлісмаш”, Журавичівський торфобрикетний завод, Цуманський і Ківерцівський лісгоспзаги та інші.
   За роки незалежності Ківерцівщина зазнала разючих змін. Відчутно змінили свій вигляд соціально-культурні заклади району, завершується газифікація населених пунктів. Значні роботи проводяться по капітальному ремонту доріг місцевого значення.  Здійснюються реконструкції і добудови загальноосвітніх шкіл. У  2002   році утворено  Ківерцівську районну гімназія. У 2005 році було побудовано Ківерцівську експериментальну школу, а в 2007 році -   загальноосвітню школу І  ступеня села Ставок.  
   У 2005 році в м. Ківерці було відкрито пам’ятник незабутньому Кобзареві. До цієї благородної справи долучилися багато жителів міста і району.
   2007 рік було оголошено роком культури. А це, в свою чергу, дало поштовх для того, щоб приділити особливу увагу закладам культури на території нашого краю. І як наслідок, було багато зроблено в цій галузі. Відремонтовано приміщення районного Будинку культури імені М.П. Ковальова, та клуби і будинки культури в 11 селах. Проведено заміну експозицій та ремонт приміщення Лопатенського музею партизанської Слави та відкрито Музей лісу. Завершуються роботи по відкриттю Ківерцівського районного краєзнавчого музею.
   У 2011 році введено в дію нову поліклініку Ківерцівської центральної районної лікарні.
   Потрібно згадати, що Ківерцівщина багата талановитими людьми. Так, у селі Човниця народився академік,  математик Михайло Пилипович Кравчук. Відомі в районі імена українського поета, патріота Данила Братковського,  письменників Юзефа Крашевського, Габріели Запольської,  Степана Радіона, народного артиста України Василя Чепелюка, письменника та науковця, лауреата Народної Шевченківської премії, всеукраїнських та міжнародних літературних премій Ігоря Павлюка, церковного та громадського діяча  Анатолія Дублянського, літературознавця, професора Петра  Волинського.
   Наші краяни,  реалізуючи власні можливості, знайшли свій шлях у житті та йдуть по ньому вперед, залишаючись людьми за будь-яких обставин, щоб принести побільше користі Батьківщині.
   І кожен з нас своєю працею повинен зробити посильний внесок у розбудову України, свого краю, передавати нащадкам незгасаюче полумc'я відданості та любові до рідної землі та історії.