КІВЕРЦІ НА ЗАКАРПАТТІ: АБИ ВИ’СІ ЖИЛИ СТО РОКІВ, А МИ СЕ ВИДІЛИ І СЕМУ’СЯ ТІШИЛИ

14.09.2016
   Ківерці та Рахів – міста побратими ще з 2007 року. І це, власне, той випадок, коли партнерство дає свої плоди. Тим паче, коли містам є чим ділитися.
  Наврядчи сьогодні більшість волинян дізналася б, до прикладу, про XXIII Гуцульський фестиваль чи то про свято бриндзі, якби тодішній голова Ківерцівської райради, керуючися любов’ю до Закарпаття, та, вочевидь, звичайним живим інтересом, не ткнув пальцем в карту України і не запропонував би Рахів як потенційно поріднене місто. А чом би й ні?
  Зрештою, як розповідає керуюча справами виконавчого апарату Ківерцівської райради Ольга Ярощук, ще тоді – 9 років тому - угоду про співпрацю підписали на найвищій українській вершині. Було, пригадує, сім видів шашлику, традиційна бринза та море хорошого настрою.
  Втім, як і цих вихідних. Делегація, до якої увійшли депутати та виконавчий апарат Ківерцівської райради, вирушила до Рахова. На гуцульський фестиваль та свято бриндзі, які припали на неділю 4-ого вересня.Дійство, направду, масштабне. Тут представили понад 11 тонн сиру й бринзи, а з’їхалося згідно із попередніми підрахунками близько 30 тисяч гостей – як з України, так і з-за кордону. Лейтмотивом фестивалю стало привітання голови ОДА Геннадія Москаля, виголошене гуцульською говіркою: «Аби ви’сі жили сто років, а ми се виділи і сему’ся тішили».
  “Чудово організований фестиваль. Однозначно, щось схоже потрібно створювати у нас на Ківерцівщині. Щось, що відтворювало б наш місцевий колорит та традиції”, - прокоментував захід голова Ківерцівської райради Григорій Недопад, який, власне, і організував поїздку. Думку голови райради розділив і його радник Артем Ковальов. Його, насамперед, вразили масштаби проведення та підготовки заходу. "Захотілося започаткувати щось унікальне саме для нашого регіону, можливо, відразу не настільки глобальне, але таке, щоб і про наш Ківерцівський край писали, обговорювали і бажали тут побувати", - зазначив він.
  Так, ківерчани – урочисто, з прапором - взяли участь у багатотисячній святковій ході, яка рушила вулицями міст до гори Буркут, де і тривало дійство.
 
   Як зауважили представники Рахівської райради, місце проведення обрали, власне, через успішне розташування – тут і територія велика, і холодочок, та й шикарний краєвид розгортається перед очима. А останній – дійсно вражає. Утім як і все місто – воно розташоване в долинці поміж горами. Куди не глянь – безмежність Карпат.
    Водночас самі рахівчани зізнаються: до навколишньої краси звикли, і певно навіть не помічають. Водночас для нової людини містечко нагадує райський куток, тут дійсно хочеться лишитися.
 
  Ще до смачних частувань, музичних презентів, представлень мистецьких та кулінарних шедеврів, представники двох райрад обговорили питання можливого транскордонного співробітництва. Зі слів Григорія Недопада, йшлося про Чехію та Словаччину.
   До слова, договір про співпрацю двох міст урочисто поновили 4-ого вересня. Тож, одночасно “смачна та корисна” поїздка, вочевидь – не остання.
 
   Протягом цих 9 років мали місце взаємні візити як до Рахова, так і на Волинь. Намагалися, кажуть, показати найкраще. Поділитися, збагатитися новими знаннями та емоціями. Їздили на озера, реалізовували спільні проекти, пригощали місцевими смаколиками, та просто відпочивали.
  Сьогодні постійні учасники делегацій при зустрічі з рахівськими колегами обіймаються: вони не перший рік знають одне одного. А співпраця – вона така – базується на дружбі, взаєморозумінні та бажанні ділитися тим, що вмієш.
 
Фото - Волинські Новини, Ірина Грудік та Артем Ковальов.